МЕТАІРОНІЧНЕ ЯК ЧИСТА ФОРМА ДЕКОНСТРУКЦІЇ Ж. ДЕРРІДИ В СУЧАС-НОМУ УКРАЇНСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2026.38.9

Maksim ZABASHTA

Анотація


Анотація. В даній статті розглядається феномен метаіронії через оптику філософії Ж. Дерріди про деконструкцію, в контексті сучасного українського культурного простору. За останні роки у культу-рному середовищі все дедалі частіше згадується новий феномен - "метаіронія", яка отримала особливу популярність завдяки своєму незвичайному підході до сенсу та іронії, як форми деконструкції. Так, у робо-ті, використовуючи деконструкцію Ж. Дерріди як методу, проаналізовано механізм роботи метаіронічно-го та вплив пост-постмодернової іронії на український культурний простір. Іронія як така, вже сама по собі працює за принципом деконструювання, руйнуючи стабільність позитивного твердження через під-міну сенсів. Постіронія ж йде далі та піддає сумніву саму операцію підміни, що веде до ототожнення біна-рних тверджень. Таким чином сила деконструкційності іронії лише підсилюється та, реагуючи на зміну глобальних та локальних трендів, переходить на наступний "над-над" рівень – метаіронію. Вона, на від-мінну від своїх минулих форм іронії, дозволяє собі бути над всім та нічим одночасно, доводячи свою декон-струкційність до максимуму. Це проявляється у 1) рекурсивному нашаруванні іронії на власну структуру де кожен наступний рівень комічного деконструює попередній. У цій "нескінченній вежі" іронія позбуваєть-ся зовнішнього об’єкта і стає тим, чим вона є за задумом - автономним процесом іронізування над влас-ною природою. 2) У формі сучасних трендів, а саме інтернет мемів, які на перший погляд націлені на роз-важання суб’єкта, а з іншого боку грають у подвійну гру, використовуючи метаіронічну вежу доводячи її до абсурду та створюють перенасичений контент у якого немає жодного сенсу та логіки, а це в свою чергу призводить до самокепкування та руйнації шаблонної іронії. А з іншого боку, за допомоги різноманітності самих мемів, вони дозволяють собі бути максимально простими та навіть наївними, створюючи іронію на відсутності іронії. Та нарешті 3) у формі "нової щирості". Остання набуває особливої актуальності для українського суб’єкта, де іронія стає радше "рятівним кругом" для проговорення травматичного або гра-ничного досвіду, дозволяючи через іронічну мову стверджувати щирі цінності. Так метаіронія конструює сенси через власну деконструкційність, і це призводить до мінімізування або навіть взагалі знищення іронічного елементу. Саме тому метаіронія має таку назву, вона веде подвійну гру із сенсами, де дово-дить до максимуму свій потенціал деконструкційності, тобто перетворюючись на своєрідне все та ніщо, коливаючись між чіткістю у вигляді щирості та тотальному хаосі нескінченних відсилань.

Ключові слова


метаіронія, деконструкція, нова щирість, постіронія, метамодерн, іронія, український культурний простір

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Afanasiev, O. and Vasylenko, I. (2022). Metamoder-ni mandry: vid ironii do metaironii [Metamodern wanderings: from irony to meta-irony], Doksa, 2 (38). Pp. 28–37. DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283061 (in Ukrainian).

Derrida J. (1987). Psyche. Inventions de l’autre. (Translated from French by V. Miroshnychenko). Paris: Galilee. URL: https://kontur.media/derrida_letter/ (in Ukrainian).

Zahurska N. (2022). Nova shchyrist u postmoder-novomu mystetstvi [New sincerity in postmodern art]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universyte-tu imeni V.N. Karazina. Seriia «Filosofiia. Filosofski perypetii». #66. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-2 (in Ukrainian).

Kretov P.V. and Kretova O.I. (2020). Temporalnyi rezhym modernu, postmodernu i metamodernu: na-ratyvno-dyskursyvnyi aspekt [Temporal regime of modernity, postmodernity and metamodernity: nar-rative-discursive aspect], Visnyk Cherkaskoho uni-versytetu. Seriia: Istorychni nauky. (1). Pp. 7–16. DOI: https://doi.org/10.31651/2076-5908-2020-1-7-16 (in Ukrainian).

Manifest metamodernizmu [Metamodernism mani-festo]. URL: http://www.metamodernism.org/ (in Ukrainian).

Dember G. (2024). Say Hello to Metamodernism!: Understanding Today’s Culture of Ironesty, Felt Ex-perience, and Empathic Reflexivity. Boise: Exact Rush Multimedia Publishing.

Derrida J. (1967). De la grammatologie. Paris: Les Éditions de Minuit.

Derrida J. (1967). Structure, signe et jeu dans le discours des sciences humaines, in L’écriture et la différence. Paris: Seuil.

Derrida, J. (1972). La dissémination. Paris: Éditions du Seuil.

Derrida, J. (1972). La double séanc', in Marges de la philosophie. Paris: Minuit.

Derrida J. (1972). La pharmacie de Platon', in La dissémination. Paris: Seuil.

Derrida J. (1972). Marges de la philosophie. Paris: Éditions de Minuit.

Matozzo M. (2025). Is your kid speaking Italian gib-berish? Blame this Gen Alpha “brainrot” meme', New York Post, 2 May. URL: https://nypost.com/2025/05/02/lifestyle/is-your-kid-is-speaking-italian-gibberish-blame-this-gen-alpha-brainrot-meme/

Muecke D.C. (1969). The Compass of Irony. London: Methuen.

Turner L. (2015). Metamodernism: A Brief Introduc-tion. Notes on metamodernism, 13 January. URL: https://www.metamodernism.com/2015/01/12/metamodernism-a-brief-introduction.

Vermeulen T. and van den Akker R. (2010). Notes on Metamodernism. Research Gate. 2 November. URL: https://www.researchgate.net/publication/233894749_Notes_on_Metamodernism.

Wallace D.F. (1993). E Unibus Pluram: Television and U.S. Fiction, Review of Contemporary Fiction. 13(2). Pp. 151–194.

Yago D.F. (2025). O iceberg do meme: Pos-ironia, neodecadentismo e imaginacao arquetipica [The meme iceberg: Post-irony, neodecadentism and ar-chetypal imagination]. Junguiana, 43. Doi: 10.70435/junguiana.v43.298.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.